ГАРТУВАННЯ ВОДИ
Літературній студії „БИСТРІНЬ“ – 25!

Література сьогодні – се така собі герметична забаганка обраних (пам’ятаємо біблійне, апостольське: багато покликаних, мало обраних). Вона існує мовби сама по собі, суспільство живе своїм життям, література – своїм. Але дивним, незрозумілим чином між ними – суспільством і літературою, – існує зв'язок: метафізичний, химерний, але існує!
Люди, які займаються літературною творчістю, яких тягне до творчости, – суть диваки. Такими вони були завжди, такими і залишаються. Звичайно, писати ніхто нікого не навчить. Власне, не писати, а творити. Але відточувати своє творче «я», звичайно, потрібно. Однією із таких форм творчого шліфування є літературні студії.
Надвірнянська „БИСТРІНЬ“, якій оце виповнилося 25 літ – є явищем унікальним на українському літературному просторі. Се одна із небагатьох аматорських творчих студій, яка живе, працює, творить уже чверть віку! Декілька учасників цієї студії здобулися на професійний статус літератора: поети Нестор Чир, Любов Василик, Надія Павлик; прозаїки Галина Христан, Марія Дзюба. На черзі до визнання свого статусу ще декілька літстудійців (зокрема, поет Роман Киселюк).
Декілька талановитих літстудійців уже пішли в заобрії – поетеса Надія Попович (1961-1995), письменниця Ірина Яцура (1946-2004), гуморист Василь Равлюк (1949-2011)…
Сьогодні є помітними в літературному житті Прикарпаття літстудійці „БИСТРІНІ“ Степан Писуляк, Галина Попович, Михайло Михайлюк, Світлана Ткачук, Мирослава Гордєєва, Богдана Ковалюк, Сашко Букатюк…
Згуртувавшись навколо редакції надвірнянської районної газети «Народна Воля» (головний редактор Іван Гриджук), літстудійці видали декілька вдалих спільних книжкових проектів – альбом «Страгора» (1994), антологію «Літоплин над Бистрецею» (2007); поетичне вибране Надії Попович (2011); прозу Василя Левицького (2011) та ін. Не кажучи вже про індивідуальні книжкові проекти (більше сорока видань). Більшість цих видань оформив талановитий художник, родом із Делятина, лауреат премії ім. Василя Стефаника Ярема Оленюк. Перші кроки літстудії підтримав своїм авторитетом талановитий поет, голова Івано-Франківської організації НСПУ в 1990-2003 рр. Ярослав Дорошенко (1931-2007).
Уже 25 років літературну студію „БИСТРІНЬ“ очолює талановитий поет, лауреат літературних премій (ім. Василя Стефаника, ім. Марійки Підгірянки, ім. Ярослава Дорошенка, ім. Надії Попович), громадсько-політичний діяч Прикарпаття (обирався депутатом обласної ради у 1990-2006 роках) Нестор Іванович ЧИР.
Можна із впевненістю твердити, що літературна студія „БИСТРІНЬ“ у її сучасному вияві ствердилася в літературному просторі Прикарпаття завдяки ентузіястичній діяльності цієї людини.
Як кожна людина, яка займає активну позицію в творчому та громадському житті, Нестор Чир має своїх симпатиків та опонентів. Це нормальний процес людського життя. Але найголовнішим залишається те, що зроблено людиною. Нестор Чир є організатором та ініціатором усіх книжкових видань літстудії, різноманітних літературно-мистецьких презентацій у місті та районі. Його високий громадський і творчий авторитет став запорукою активного діалогу з бібліотеками міста (особлива роль тут належить Марті Кушнерчук, директору Центральної районної бібліотеки) та владою міста і району. Надвірна – один із небагатьох районів, яка маю свою програму підтримки книгодрукування, і має її завдяки Несторові Чиру.
Якщо зважити той факт, що Нестор Чир протягом довгих років веде боротьбу із серйозною фізичною недугою, в якій його підтримує родина (дружина Алла Федорівна, з якою вони разом живуть 45 років, донька , онука, правнука), – то творчий і громадський чин Нестора Чира заслуговує не тільки поваги до цієї мужньої людини, але й глибокої людської вдячности і підтримки.
Мені тим більше приємно, що Нестор Чир – цей щирий приятель і відповідальна людина, – є моїм земляком (ми обидва закінчували Джуринську середню школу на Тернопільщині з різницею у чверть віку) і добрим порадником. Декілька разів були в моєму житті такі моменти, коли мене підтримав і допоміг тільки Нестор Чир.
Ця готовність прийти на допомогу, внутрішній аристократизм і громадянська відповідальність та вимогливість витворюють із Нестора Чира не просто яскраву творчу особистість, а знакову постать літературного життя Прикарпаття.
Хочу побажати Несторові Чиру і його літстудійцям нових творчих здобутків, а найголовніше – ніколи не втрачати віри у високе покликання української літератури, талановитими творцями, популяризаторами і апологетами якої вони є. Високого гарту Вам, творчого і громадського неспокою !